РАВІСОЛ. ОФІЦІНАЛЬНИЙ ФІТОКОМПЛЕКС «РАВІСОЛ» ЯК ЕЛЕМЕНТ ГІПОЛІПІДЕМІЧНОЇ ТЕРАПІЇ АТЕРОСКЛЕРОЗУ.

20.03.2014

УДК: 616.13 – 004.6 – 085.32: 612.015.14

ОФІЦІНАЛЬНИЙ ФІТОКОМПЛЕКС «РАВІСОЛ®» ЯК ЕЛЕМЕНТ ГІПОЛІПІДЕМІЧНОЇ ТЕРАПІЇ АТЕРОСКЛЕРОЗУ

В.Е. Шапкін, Е.Н. Карташова
Харківський націнальний медичний університет, м. Харків

У результаті проведеного обстеження було отримано дані про вплив фітопрепарату «Равісол®» на стан ліпідного обміну пацієнтів з атеросклерозом. Виявлено позитивний вплив препарату на динаміку рівня атерогенних ліпідів впродовж мінімального строку застосування (4 тижні) у складі комплексної гіполіпідемічної терапії. Відзначена добра переносимість препарату «Равісол®».

Ключові слова: ІХС, гіпертонічна хвороба, гіполіпідемічна терапія, атеросклероз, Равісол.
 

OFICINAL PHYTOCOMPLEX RAVISOL AS ELEMENT OF HYPOLIPIDEMICAL TREATMENT OF ATHEROSCLEROSIS
V.E. Shapkin, E.N. Kartashova

The therapeutic effect of phytospecimen Ravisol on lipid metabolism of atherosclerosis parients was studied. Ravisol was used in the complex hypolipidemical treatment. The specimen positive influenced at the lipid level during a short period (4 weeks) of using. Satisfact ory receptivity Ravisola existed.

На даний час серцево-судинні захворювання є найпоширенішими на планеті. За даними Всесвітньої організації охорони здоров´я щорічно у світі кардіологічні хвороби є причиною смерті більше 12 мільйонів людей [6]. Ця патологія вельми різноманітна і включає хвороби з широким етіологічним спектром – від інфекційних процесів до врождених захворювань. При цьому, найчастішими кардіологічними нозологіями є етіопатогенетичні похідні атеросклерозу – ішемічна хвороба сердя (у тому числі – інфаркт міокарда) і гіпертонічна хвороба.

Атеросклероз зустрічається частіше в індустріально-розвинених країнах. Хоча в США і ряді країн Західної Європи зусилля по попередженню атеросклерозу призвели до зниження смертності від нього за останні 15-16 років, захворюваність різними формами атеросклерозу як і раніше залишається високою.

Так, розповсюдженість ішемічної хвороби серця (ІХС) складає близько 15%, а гіпертонічної хвороби – 25–30% [3]. До цього слід додати широке розповсюдження інших локальних форм атеросклерозу – ураження периферичних артерій кінцівок, судин головного мозку та ін. 

Наприклад, в США щорічно реєструється близько 150 000 первинних звернень з приводу переміжної кульгавості серед людей у віці від 35 до 74 років. А смертність від церебрального атеросклерозу в економічно розвинених країнах коливається від 12% (більшість скраїн Європи) до майже 25% (Японія) від загальної смертності. В Україні протягом 2005 року тільки при зверненні до лікарів зареєстровано більше 7,9 млн. пацієнтів з ІХС [2]. Причому по показнику смертності від серцево-судинної патології Україна, поряд з Болгарією, займає перші місця серед європейських країн [1].

За даними "Інституту кардіології ім. М. Д. Стражеско" АМН України, у нашій країні підвищення рівня загального холестерину в працездатному віці визначається у середньому в 50% випадків [5]. Додатковою негативною тенденцією є «омолодження» даної групи хвороб. По мірі економічного розвитку країн захворюваність атеросклерозом прямує в сторону більш молодих вікових груп і атеросклеротичні зміни зустрічаються фактично у всіх жителів середнього та старшого віку. Таким чином, з урахуванням розповсюдженості, високої смертності та значної питомої ваги інвалідизації пацієнтів, атеросклероз може вважатися однією з провідних медико-соціальних проблем економічно розвинених країн світу.

Серед численних (а їх нараховується близько 250) факторів ризику розвитку атеросклерозу провідна роль належить порушенням ліпідного обміну. Холестерин в плазмі крові знаходиться у складі ліпопротеїдів, які можна розділити на три основних класи: багаті тригліцеридами ліпопротеїди дуже низької щільності (ЛПДНЩ), а також хіломікрони; багаті холестерином ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ) і багаті фосфоліпідами ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ). ЛПВЩ мають антиатерогенні властивості, інші – атерогенні, особливо ЛПНЩ, що пояснюється:
- середніми їх розмірами, що з однієї сторони дозволяє їм легко проникати в артеріальну стінку, а з іншої - застрявати в інтимі, а не проскочити її без затримки, як це проходить з ЛПВЩ;
- високим відносним вмістом холестерину;
- повільним катаболізмом;
- високою концентрацією в крові (у нормі вище, ніж будь-який інший клас ліпопротеїдів).

На даний час для профілактики і лікування атеросклерозу використовується комплексний підхід, що включає виключення або зменшення факторів ризику, оптимізацію харчування, використання гіполіпідемічних препаратів (у першу чергу – статинів). У рекомендаціях American College of Cardiology, American Heart Association, American Diabetes Association,  European Society of Cardiology, Асоціації кардіологів України по веденню хворих з ІХС і гіпертонічною хворобою підкреслюється необхідність терапії статинами, що може значно знизити загальну смертність  за рахунок зниження серцево-судинних захворювань.

Метою гіполіпідемічної терапії є зниження рівня загального холестерину нижче 5,0 ммоль/л, тригліцеридів - нижче 2,0 ммоль/л,  ЛПНЩ – нижче 3,0 ммоль/л, підвищення ЛПВЩ вище 1,0 ммоль/л у чоловіків і понад 1,2 ммоль/л у жінок.

Але не дивлячись на наявні досягнення у боротьбі з атеросклерозом, вищевказані дані про його поширеністьі свідчать про необхідність пошуку додаткових коштів. Одним із таких напрямів може бути фітотерапія, яка здавна використовується в народній медицині. У якості додаткового засобу в терапії атеросклерозу застосовують рослини, що володіють гіполіпідемічною дією: цибуля ріпчаста, часник посівний, солодка гола, кукурудзяні рильця, пустирник п´ятилопатевий, польовий хвощ, астрагал шерстистоквітковий, кріп пахучий, м´ята перцева, шипшина коричнева, звіробій продирявлений та ін. [4]. При цьому у більшості із перечислених лікарських рослин терапевтичний ефект краще проявляється при застосуванні їх в настойках і зборах.

Для дослідження впливу на порушення ліпідного обміну у пацієнтів з атеросклерозом нами обраний комплексний фітопрепарат «Равісол®».

Препарат «Равісол®» (Ravisol) випускає Хімфармзавод «Червона зірка» (м. Харків). Він представляє собою спиртову настойку (1:10) із рослинної сировини: пагони і листя омели білої 1,5 г, трава хвоща польового 1,0 г, плоди софори японської 1,5 г, насіння каштану кінського 1,5 г, плоди глоду 2,0 г, квіти конюшини 1,0 г, трава барвінка малого 1,5 г; із допоміжних речовин містить етанол 40 %. За даними літератури [4] компоненти препрарату «Равісол®» володіють різносторонніми лікувальними ефектами.
Так, пагонам і листю омели білої притаманні гіпотензивний, седативний, в´яжучий, кровоспинний, глистогінний, дезінтоксикаційний, цитолітичний, знеболюючий, загальнозміцнюючий і пом´якшуючий ефекти.
Для трави хвоща польового характерна сечогінна, кровоспинна, протизапальна, ремінералізуюча, ангіопротекторна, дезінтоксикаційна, гіпоглікемізуюча і протиастматична дія.
Плоди софори японської володіють кровоспинною, ангіопротекторною, гіпоглікемізуючою, гіпотензивною дією, також їм притаманна загальнозміцнююча активність.
Насіння каштану кінського мають протизапальний, протинабряковий, гіпотензивний, капілярозміцнюючий, вазотонічний і знеболюючий ефекти. Цей компонент препарату «Равісол®» зменшує в´язкість крові, сприяє нормалізації ліпідного спектру крові, зменшує ліпоїдоз аорти та печінки.
Для плодів глоду характерна кардіотонічна, спазмолітична, гіпотензивна, седативна, десенсибілізуюча, ангіопротекторна дія.
Квітам конюшини притаманна протизапальна, обволікаюча, слабка знеболююча, антисептична, сечогінна і гіпоглікемізуюча активність.
Трава барвінка малого володіє в´яжучим, протимікробним, протизапальним, кровоспинним, гіпотензивним і знеболюючим ефектами.
Принципово новим у досліджуваному препараті є поєднання вищеперерахованих компонентів, які ніколи раніше не застосовувалися у такому комплексі.
Метою цієї роботи стало вивчення ефективності препарату «Равісол®» у складі комплексної терапії при порушеннях ліпідного обміну у пацієнтів з атеросклерозом на фоні ІХС і гіпертонічної хвороби.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилися у стаціонарних і амбулаторних умовах. Було обстежено 64 хворих з ІХС і гіпертонічною хворобою у віці від 50 до 72 років (середній вік – 62,3 роки), із них 29 жінок (45,3 %) і 35 чоловіків (54,7 %). Діагноз ІХС і гіпертонічна хвороба встановлювався на основі анамнезу, фізікальних даних і результатів лабораторно-інструментального дослідження (клінічні аналізи, ЕКГ, рентгенологічне дослідження ОГК). Наявність атеросклерозу визначалася за допомогою біохімічного дослідження (вивчався ліпідний спектр крові), рентгенографії ОГК і доплер-ехокардіоскопії.

Усім пацієнтам призначалося комплексне лікування, яке включало оптимізацію режиму життя, лікувальне харчування і медикаментозну терапію. Хворим були рекомендовані регулярні дозовані фізичні навантаження, інтенсивність яких підбиралася індивідуально з урахуванням фізичного стану. З причини великої ролі похибок харчування у формуванні атеросклерозу особливу увагу було приділено дієті. Раціон пацієнтів складався із наступного набору продуктів:
- тушеного або відвареного м´яса-пісна телятина, крольчатина, курятина без шкіри;
- морської риби та морепродуктів;
- молочних продуктів - молоко нежирне (1-1,5%); нежирний сир, бринза;
- рослинних олій;
- горіхів;
- сирих фруктів та овочей;
- хліба (окрім здобних виробів) і круп.

Медикаментозна терапія включала антиангінальні/гіпотензивні препарати (бета-адреноблокатор бісопролол або антагоніст кальцієвих каналів амлодипін), дезагреганти (ацетилсаліцилова кислота), седативні засоби. З урахуванням гіполіпідемичної терапії усі пацієнти були розділені на 2 групи. Першу групу склали 33 хворих, що отримували аторвастатин у дозі 10 мг і препарат «Равісол®». До другої групи увійшов 31 пацієнт, яким був призначений аторвастатин без препарату «Равісол®». «Равісол®» пацієнти приймали внутрішньо з невеликою кількістю води по 1 чайній ложці (5 мл), за півгодини до прийому їжі 3 рази на день.

Контрольну групу склали 20 практично здорових людей. Аналіз ефективності гіполіпідемічної терапії здійснювався після чотирьохтижневого курсу лікування шляхом оцінки зміни рівня ліпідів сироватки крові - загального холестерину, тригліцеридів, ЛПВЩ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ. Отримані результати оброблені статистично із застосуванням критерію Ст´юдента.

Результати та обговорення. Обстежені пацієнти пред´являли скарги на загальну слабкість, втомлюваність, зниження працездатності, поганий сон, біль в області серця, головний біль. У всіх хворих відзначалося підвищення артеріального тиску (АТ), при цьому середні значення систолітичного АТ склали 162,1±13,2 мм.рт.ст., а діастолічного - 101,3±9,7 мм.рт.ст. 

На основі клініко-лабораторних даних у обстежених обох груп була діагностована гіпертонічна хвороба II стадії та ІХС у вигляді стабільної стенокардії напруги II ФК або атеросклеротичного кардіосклерозу. Хронічна серцево-судинна недостатність у всіх пацієнтів не перевищувала рівень IIА стадії.

Показники ліпідного обміну по групах представлені в таблиці 1. Необхідно відмітити, що підвищення ліпідів атерогенних класів відмічено в усіх випадках і відповідало гіперліпідемії IIа, IIб, III і IV типам по Фрідріксону, однак переважали IIб і III типи. Явища атеросклерозу виявлені у всіх обстежених за даними рентгенографії ОГК і доплер-ехокардіоскопії (ущільнення стінок великих судин і зміна характеру потоку крові по них).

Таблиця 1. Результати гіполіпідемичної терапії у хворих обох груп.

Групи спостереження  

Загальний холестерин,  
ммоль/л

Тригліцериди,  
ммоль/л

ЛПВЩ,
 ммоль/л 

ЛПНЩ,
ммоль/л

ЛПДНЩ,
 ммоль/л

контрольна

4,42±0,12

1,22±0,10

1,36±0,03

2,13±0,15

0,21±0,04

1 група
(до лікування)

7,12±0,45
1<0,05)

1,76±0,12
1<0,01)

1,15±0,03
1>0,05)

4,91±0,23
1<0,01)

0,62±0,06
1<0,01)

1 група
(після лікування)

5,67±0,54
2<0,05)
3>0,05)

1,43±0,14
2>0,05)
3>0,05)

1,28±0,05
2>0,05)
3>0,05)

3,28±0,30
2<0,05)
3>0,05)

0,40±0,05
2<0,05)
3>0,05)

2 група
(до лікування)

6,89±0,40
1<0,05)

1,88±0,12
1<0,01)

1,19±0,03
1>0,05)

5,02±0,28
1<0,01)

0,58±0,07
1<0,01)

2 група
(після лікування)

5,59±0,51
2<0,05)

1,63±0,14
2>0,05)

1,31±0,04
2>0,05)

3,73±0,31
2<0,05)

0,45±0,07
2<0,05)

Примітка: Р1 – у порівнянні з контрольною групою, Р2 – у порівнянні в групі до та після лікування, Р3 –у порівнянні з 2-ою групою (після лікування).

У процесі лікування відзначався регрес скарг пацієнтів обох груп: покращилося загальне самопочуття, працездатність і сон, зменшилася інтенсивність головного болю і болей в області серця, знизився АТ.

Позитивна динаміка показників ліпідного обміну мала місце у переважної більшості обстежених обох груп - у 30 пацієнтів (90,9%) першої групи та 29 хворих (93,6%) - другої групи.

Отримані результати свідчать про тенденцію до більш вираженого зниження вмісту тригліцеридів, ЛПНЩ і ЛПДНЩ у сироватці крові при додаванні препарату «Равісол®» у комплексну гіполіпідемічну терапію. Так, після проведеного лікування рівень тригліцеридів знизився на 18,75% в 1-ій групі та на 13,3% - в другій. Величини ЛПНЩ зменшилися на 33,2% в 1-ій групі та на 25,7% - в другій; рівень ЛПДНЩ знизився на 35,5% і 22,4% відповідно. В той же час на динаміку показників загального холестерину та ЛПВЩ «Равісол®» суттєвого впливу не спричинив – відсоток зменшення рівня загального хлестерину склав 20,4% (1 група) і 18,9 % (2 група).  Показники ЛПВЩ на тлі терапії збільшилися на 11,3 % і 10,1% відповідно. Вплив препарату «Равісол®» відмічений перш за все на вміст тих ліпідів, які виявилися найбільш схильні до дії антигіперліпідемічної терапії (як класичної, так і запропонованої), що свідчить про синергізм препарату «Равісол®» відносно загальноприйнятого антиатеросклеротичного лікування.

Слід відзначити, що дане дослідження проводилось тільки протягом 4 тижнів, в той час як повноцінний курс лікування препаратом «Равісол®» складає 10 тижнів, тому, отримані результати слід вважати попередніми і, apriori, заниженими. Цим, скоріше за все, пояснюється невисока статистична достовірність різниці результатів лікування між 1-ою і 2-ою групами. Однак той факт, що вже чотирьохтижневий курс використання препарату «Равісол®» дає додатковий гіполіпідемічний ефект говорить про ефективність даного фітокомплексу.

Побічні ефекти при прийомі препарату «Равісол®» не відзначались (є дані виробника тільки про можливі алергічні реакції на препарат). Хороша переносимість препарату «Равісол®» відкриває додаткові можливості перед хворими на атеросклероз, у яких є протипоказання для тривалого застосування статинів (наприклад, при наявності ураження паренхіми печінки). Достатньо зручною властивістю препарату «Равісол®» є можливість його поєднання з препаратами інших груп (виробник вказує на зниження ефективності препарату тільки при його комбінації з альмагелем і вентером, внаслідок зв'язування флавоноїдів і дубильних речовин препарату «Равісол®»).

Слід відмітити, що препарат «Равісол®» не призначається дітям у віці до 16 років, жінкам у період вагітності та лактації.

Висновки:
1. Фітопрепарат «Равісол®» є дієвим додатковим компонентом комплексної гіполіпідемічної терапії атеросклерозу (у дозі по 5 мл три рази на день протягом 4-10 тижнів). Вже після чотирьохтижневого курсу використання препарат «Равісол®» надає позитивний вплив на динаміку рівня тригліцеридів, ЛПНЩ і ЛПДНЩ.
2. «Равісол®» добре переноситься пацієнтами, може використовуватися з лікарськими засобами інших груп (небажано його поєднання з препаратами вісмуту і алюмінію).
3. Достатня ефективність і хороша переносимість препарату «Равісол®», поряд з доступною ціною, дозволяє ре­комендувати препарат «Равісол®» у комплексному лікуванні атерогенних гіперліпідемій.

У подальшому представляється доцільним дослідження ефективності застосування препарату «Равісол®» у складі комплексної гіполіпідемічної терапії протягом більш тривалого періоду – 10 тижнів.

Література
1. Академія медичних наук України, Інститут кардіології ім.. М.Д. Стражеска. Динаміка показників стану здоров’я населення України за 1995 – 2005 роки. // Аналітично – статистичний посібник . – 2006. – С.10 -19.
2. Дисліпідемії: діагностика, профілактика та лікування // Метод.реком. Українського наукового товариства кардіологів.- Київ.- 2007. – С 3- 12.
3. Поліклінічна справа з основами сімейної медицини. Частина 1. Хвороби серцево-судинної та дихальної систем [Навчальний посібник / Пасієшвілі Л.М., Бобро Л.М., Шапкін В.Є., Заздравнов А.А., Карпенко В.Г., Пасієшвілі Н.М., Карая О.В., Тутберідзе Н.Т., Андруша А.Б., Моргуліс М.В., Пасічник І.П., Железнякова Н.М., Железняков О.Ю., Латишев Л.Є., Супрун О.В.]; За ред. проф. Л.М.Пасієшвілі та проф. Карпенка В.Г. – Харків – 2009 – 406 с.
4. Соколов С.Я. Фитотерапия и фитофармакология: Руководство для врачей. М.: Медицинское информационное агенство, 2000. 976 с.
5.  Ширченко В.О. Марченко О.К. Проблема профилактики и коррекции атеросклероза на современном этапе // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків - 2009. – №2. – С. 162 – 167.
6. Kmietowicz Z. 2002. WHO warns of heart disease threat to developing worldBMJ 2002;325:853.